Києво-Печерська Лавра – найвідоміший український монастир у світі та найбільший на території України.
Лаврський комплекс розташувався на кількох пагорбах поблизу Дніпра у правобережній частині Києва. Історія обителі починається в середині XI ст., коли в печерах оселилися перші ченці. Звідси походить як назва самого монастиря, і району Печерськ. У 1051 р. уродженець Чернігівщини монах Антоній повернувся з чернечої гори Афон в Греції й оселився в печері, ймовірно викопаній ще варягами. Преподобний вів дуже суворий спосіб життя, чим і прославився на Русі. Недарма його закріпилося звання «засновника руського чернецтва».
Вид на Києво-Печерську Лавру з мосту Патона
Кількість ченців зростала, що призвело до утворення великої чернечої громади. Дуже швидко кількість братії збільшилася до сотні і, за клопотанням св. Антонія, Київський князь Ізяслав дарував молодій обителі пагорб зверху печер. Після того монастир почав розростатися швидкими темпами. Наступним настоятелем вибрали преподобного Феодосія, який зробив великий внесок у формування монастиря. Ігумен ввів суворий звід правил, що регламентував внутрішній устрій спільноти. Життя насельників розцінювалося як моральний подвиг. Князі та знать допомагали ченцям, передаючи їм земельні ділянки, провіант, гроші та ін.
Обитель зробила неоціненний внесок у становлення культури та науки як нашої країни, так і сусідніх. У ХІ столітті тут зароджується літописання. У 1113 р. монах Нестор, відомий як Літописець, закінчив першу хроніку з історії нашої держави – «Повість минулих літ». Паралельно тут створюється значне книгосховище. У тому ж XI ст. еволюціонує і образотворче мистецтво, пов'язане з ім'ям першого іконописця на Русі ченця Аліпія. Тут зародилася і медицина Київської Русі. Найвидатнішим лікарем був Агапіт. До лікарів-ченців по допомогу прямували навіть київські князі.
Поступово монастир став духовним центром усієї Русі. Тут утворився центр підготовки священства. Деякі монахи вели місіонерську діяльність серед нехристиянських племен. Крім цього, на початку 1200-х років з києво-печерської братії в різні єпархії Русі було висвячено 50 архієреїв.
Після заснування монастиря, значною подією у його літописі стала закладка Успенського собору – це сталося у 1073 р., а будівництво було завершено за 10 років. У середині 1108 р. завершилося будівництво унікальної кам'яної Троїцької надбрамної церкви, яка також виконувала оборонно-охоронні функції. Через 900 років храм діє до сьогодні. В кінці XII ст. навколо обителі звели кам'яну стіну. У 1159 р. Києво-Печерській обителі надали статус «лаври» - у Греції так називають багатолюдні монастирі.
Куполи церкви "Всіх скорботних Радосте"
У ХІ-ХІІІ стт. монастир пережив кілька руйнувань та потрясінь. Спочатку від наскоку половецького хана Боняка 1096 р., 1230-го - від землетрусу., а 1240-го – від навали хана Батия.
У XIII-XVI стт. обитель залишалася культурним центром України. У 1470 р. коштом князя Семена Олельковича було відбудовано монастир і собор Успіння Пресвятої Богородиці. Після Люблінської унії 1569 р. монастирю судилося стати одним з найголовніших центрів протистояння католичення українського народу. Чималу роль цьому відігравала друкарня, створена 1615 р. З XVII ст. починається офіційне зарахування до лику святих ченців, що жили тут у попередні століття. У 1643 р. список святих вже налічував 74 подвижники.У царські часи господарство Лаври досягло найбільших масштабів. У власність громади входило 3 міста, 7 містечок, 120 сіл та хуторів із 56 тис. кріпаків, кілька сотень промислових підприємств та торгових установ.
Пам'ятник засновникам Лаври - преподобним Антонію та Феодосію Печерським
У XVII ст. було проведено масштабні будівельно-реставраційні роботи. Комплекс будівель доповнили храми: святителя Миколая в Лікарняному монастирі, Аннозачатівський, Різдва Богородиці, Хрестовоздвиженський, Антонія і Феодосія, Всехсвятський. З 1720 р. розпочалася реставрація монастиря після пожежі, яка тривала майже півстоліття. У цей період утворився стиль українського бароко, в якому реставруються та декоруються Успенський собор та Троїцька надбрамна церква. Поступово до середини XVIII ст. складається архітектурний ансамбль Печерського монастиря, що зберігся дотепер.
Після переворотів 1917 р. для чернечої громади, як і для всієї Церкви, настали найважчі часи. Володіння Лаври передано у власність держави, на її місці засновано державний музей. Як результат - у 1930 р. монастир закрили.
Спуск від верхньої Лаври до нижньої
Велика трагедія в історії обителі сталася після початку Великої Вітчизняної війни - в 1941 р. підірвали Велику Успенську церкву, від якої залишився лише один боковий вівтар. У період 1941-61 рр. стародавню Печерську лавру ненадовго відкрили для чернечого життя. У ювілейний рік 1000-річчя Хрещення Київської Русі 1988 року радянська влада передала Церкві Дальні печери з будівлями, а через 2 роки повернули ще й Ближні печери.
У 1990 р. Лаврський монастир включили до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У 2000 р. завершилася відбудова та відбулося освячення Успенського собору. Після реставрації та розпису його було заново освячено 3 січня 2013 року. 6 липня 2016 року відбулася унікальна подія – одного дня освятили престоли семи монастирських церков.
Адреса: вулиця Лаврська, 9-15.
Вид на верхню Лавру
Зимній монастир
Монастир у світлі західного сонця: вид з Березняків
Панорама Києво-Печерського монастиря
Перед початком Архієрейського собору
Лавра у зимових відтінках
Аннозачатівська церква на території Далеких печер
Вид на Аннозачатівську церкву
Вхід до монастирського саду
Цвітіння бузку в Лаврі
Христос-Вседержитель. Розпис церкви Різдва Богородиці
Засніжена алея, що веде до церкви Різдва Богоматері
Ця ж алея восени
Старовинні ворота храму
Лаврські фонтани
Засніжений купол Трапезного храму
У церкві ікони "Всіх скорботних Радосте"
Хрест на монастирському цвинтарі
Лаврський цвинтар
Велика Лаврська дзвіниця
Дзвіниця перед грозою
Герб одного з настоятелів
Успенський собор
Ікона Успіння Богородиці на фасаді собору
Розписи Успенського собору
Ліпнина на фасаді дзвіниці на території Дальних печер
Декілька лаврських пам'ятників святим: Клименту Охридському, Мефодію, Петру Могилі
Зимовий ранок у монастирі
Троїцька церква - найстаріший храм Лаври та один із найстаріших у Києві
Композиція над входом до музею книги
Будинок-вишиванка - іконописна школа
Надгробний пам'ятник на могилі Митрополита Володимира (Сабодана)
Вежа Іоана Кущника
